Борошенце, -ця, с. Ум. отъ борошно.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Віддухопелити, -лю, -лиш, гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати.
Кріпенький, -а, -е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький.
Ло́скати, -каю, -єш, гл. Хлопать, щелкать. Лоскає язиком. Лоскає батогом.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Шеляг, -га, м.
1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Стільки правди, як в шелягу сребра.
2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі.
