Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

геп

Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕП"
Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить. Конст. у.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. К. Іов. 54. Зріжу голову, вийму серце. Ном. стр. 303, № 473.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь. Котл.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Скриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. скри́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Скрываться, скрыться, покрываться, покрыться. Надія в кут вкрилася. Ном. № 5608.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина. Рудч. Ск. І. 174.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.