Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Либо́нь нар. Вѣроятно, кажись. Либонь і до гробової дошки щастя не дочекаюся. Чорна хмара наступає, либонь дощик буде. X. А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня!
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Поважливий, -а, -е. = поважний 2. Пісні поважливі.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Примовка, -ки, ж. = примівка.
Притуманити Cм. притуманювати.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. В семипядні пищалі грімали.
