Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Соняшник, -ка, м. Раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. І. 28. Ум. со́няшничок.