Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Билля, -ля, с. соб. Быліе. Ой Васильки, сиди в биллю, а я в черемшині.
Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга.
Крадіння 2, -ня, с. = крадіж. Хиба насіння — крадіння? Набрав та й пішов.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Припін, -по́ну, м. Привязь. Гей мої коні в хана на припоні.
Ридван, -на, м. Дорожная карета, колымага. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L.
