Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. За що його дурно бить? Котко буде молотить.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). 2) Чешуя рыбья.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Скриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. скри́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Скрываться, скрыться, покрываться, покрыться. Надія в кут вкрилася.
Сука, -ки, ж.
1) Сука. Ругательное слово для женщины. Десь сука, десь ледащиця з хлопцями пє, гуляє.
2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Ум. сучка, сучечка.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти.