Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бержулочка, -ки, ж. Встрѣчено въ пѣснѣ (Чуб. V. 1088, № 232) съ испорченнымъ текстомъ; если не искаженіе, то — названіе коровы?
Водо́хреще и мн. водо́хрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водо́хрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.
Гора́льня, -ні, ж. = Горільня. Рудч. Чп. 29.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Грин. III. 521. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Маркев. 133. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати. Св. п. КС. 1883. II. 399.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і Господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника. Желех.
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
Присмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. присмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась. Харьк.
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ. Харьк. у.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.