Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездоганно, нар. Безупречно.
Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры. Ив. 17.
Випровожати, -жаю, -єш, гл. = ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Ном. № 6681. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. К. ХП. 124. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою. Мир. ХРВ. 127.
Підрадити, -джу, -диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). Cм. підражати.  
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210.