Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.
Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Довгохво́стя, -ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Капуза, -зи, ж. = капелюха. Гол. Од. 18.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.