Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Доступни́й, -а, -е. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. ІІ. 96. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Невіста, -ти, ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. АД. II. 57. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту. К. ЧР. 221.
Нукати, -каю, -єш, гл. Кричать: ну! понукать. Не запріг, що нукаєш. Ном. № 10347.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево. Вх. Лем. 476. 2) Упрямый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 476.
Чвертка, -ки, ж. 1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила. Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема. ЗОЮР. І. 9. 5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку. Грин. І. 188. 6) Четвертушка бумаги. 7) Половина задней части мясной туши. 8) = ґара 1. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка. Чуб. III. 451.