Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надвір'я

Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДВІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДВІР'Я"
Вереття, -тя, с. 1) Тряпье, хламъ. 2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ. Александров. у.
Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота. Рк. Левиц.
Товчіння, -ня, с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДВІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.