Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Опар, -ру, м.
1) Испареніе.
2) Ночной мотылекъ — phalaena.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила.
Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш.
Продовжувати, -жую, -єш, сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata.