Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова.
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер.
Покутниця, -ці, ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит.
Прожерення, -ня, с. Пожраніе. Привезе циган царівну нашому змієві на прожеренів.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.