Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик.
Захрущаты, -щу, -щышъ, гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує.
Тарахкати, -каю, -єш, гл. Стучать, ударять, грохотать. Тепер собі тарахкай із гармат.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться.
