Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навусся

Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВУССЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВУССЯ"
Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Захрущаты, -щу, -щышъ, гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Левиц. І. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Тарахкати, -каю, -єш, гл. Стучать, ударять, грохотать. Тепер собі тарахкай із гармат. К. ПС. 147.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВУССЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.