Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджати Ii Cм. віджинати.
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. К. ДС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39.
Наза́вжди нар. Навсегда. Ном. № 13421.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов. Гн. II. 176.