Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Космак, -ка, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські.
2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. Cм. непроторений.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ!
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок.
Остень, -ня, м. = ості.
Патрати, -раю, -єш, гл.
1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали.
2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом.
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок.
Спотикатися I, -каюся, -єшся, сов. в. спіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Спотыкаться, споткнуться. А на третім чистім полі кінь ся спотикає. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала.