Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід. Ном. № 10572.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Шух. І. 255, 256. Cм. снізка.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура. Вх. Пч. II. 5.