Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навіщати

Навіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІЩАТИ"
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Заши́йок, -йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай. Ном. № 4585.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. МВ. (КС. 1902. X. 151.) 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу. МВ. (О. 1862. III. 40).
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Шух. І. 45. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи. Федьк.
Припадок, -дку, м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352.
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ. К. Хм. 13.
Роскрукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.