Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заслу́га, -ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. Ум. заслу́женька.
Зате́пліти, -лію, -єш, гл. 1) Потеплѣть. 2) безл. Стать теплѣе (о погодѣ).
Земняк, -ка, м. Картофель. Вх. Пч. І. 13.  
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Порозчовпувати, -пую, -єш, гл. Разобрать, понять (во множествѣ).
Прохід, -хо́ду, м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.