Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Вилюжка, -ки, ж. 1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370. 2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Горн, -на, м. см. Горен.
Несподіванка, -ки, ж. Неожиданность; сюрпризъ.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.