Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. ( )
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Скойка, -ки, ж. Ракушка: устрица.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Cм. стріхіль, стрихулець.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Шалавсь увесь день по городу. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Він шпеник в рані розглядав. 2) Ножка у листа, плода.