До́ста нар. = досить.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Згі́рклий, -а, -е. Прогорыслый.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком!
Порядно нар.
1) Порядочно, порядливо.
2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком?
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части.
2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.
