Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. Угор.столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Розгромити Cм. розгромляти.
Росплющатися, -щаюся, -єшся, сов. в. росплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Раскрывать, раскрыть глаза. Кіт як росплющиться, як гляне своїми очима. Кв. 2) Раскрываться, раскрыться (о глазахъ). 3) Расплющиваться, расплющиться.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Цвіток, -тка, м. = квітка. Ум. цвіточок. Чуб. V. 66.