Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ.
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила.
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати?
Зад 2 нар. Вслѣдъ за, позади. Я вскочив у хату зад їх; вона вже лежала на лаві.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. .
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом.