Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навибивати

Навибива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Выбить, выколотить (многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИБИВАТИ"
Напа́сти II, -ся. Cм. напасати, -ся.
Неможливо нар. Невозможно.
Неоглядно нар. И конца невидно; необозримо. Горя того за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно. Мир. Пов. І. 127.
Нічліг, -гу, м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг. Федьк.
Підводний, -а, -е. Подводный. Левиц. Пов. 109.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВИБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.