Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Гарна, як квітка гайова. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Гарна пісня. Гарна година., Ум. гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Зв'я́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зв'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Связываться, связаться чему. 2) Связываться, связаться съ кѣмъ. Зв'яжись з дурнем, то й сам дурнем будеш.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Фараґів, ґова, м. Топоръ.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка.