Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Док Cм. доки.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides.
Золотавий, -а, -е. Золотистый. Прегарні золотаві сни.
Качалка, -ки, ж.
1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала.
2) Катокъ для укачиванія полей.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Фасолька, -ки, ж. — дика. Раст. Astragalus glyciphyllos.