Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Запричаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запричасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Пріобщать, пріобщить св. даровъ. Просив хворого запричастити. Г. Барв. 151. В четвер уже не вставав, а в п'ятницю його запричастили. Стор. І. 259.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ? КС. 1893. VII. 79.
Підотавитися, -влюся, -вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася. Лубен. у.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Поспішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шуся, -шишся, гл. = поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Чуб. V. 700. Потішається з козами на торг. Ном. № 7739. Потішився козаченько той періг із'їсти. Чуб. V. 436.
Розорятися, -ряюся, -єшся, сов. в. розоритися, -рюся, -ришся, гл. Разоряться, разориться. Ном. № 13748.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.
Шмигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.