Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Клюк! I меж. 1) Выражаетъ клеваніе. Мнж. 4. 2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк. Грин. І. 225.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям. Мир. ХРВ. 5. 2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36. 3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета. Г. Барв. 372.
Прирівнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. прирівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Сравнивать, сравнить себя. Прирівнялась свиня до коня. Ном. № 7931.
Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте? Котл. Н. П. 411.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Тіло, -ла, с. 1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. Ном. № 8509. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. Мнж. 22. спасти з тіла. Похудѣть. 2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився. Гол. II. 469. 3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. Вх. Пч. І. 10. б) Stipa pennata. Лв. 102. 4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.