Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Зашива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заши́ти, -шию, -єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався.
Ириця, -ці, ж.
1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton.
2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти.
3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала.
Линьба́, -би, ж. Время линянія.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ум. сільце́.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. Дорожку скопила, руту посіяла. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує?