Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Вх. Лем. 391.
Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.