Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Добросло́вне нар. Миролюбиво. Ми ділимося з сестрою без суда добрословне.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2.
Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його!
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Пливсти, пливти, -ву, -ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли.
Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.