Бутин, -на, м.
1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры.
2) = бутина.
Вартунок, -нку, м. = вартість.
Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав.
Закра́стися Cм. закрадатися.
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог.
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати.