Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Переспівуватися, -вуюся, -єшся, гл. Перекликаться пѣніемъ. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата та переспівувались. Левиц. І. 17.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянку изъ Подольск. или Кіев. г.