Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. Ном. 4974. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. ласунець, ласунчик, ласунчичок.
Наваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать. Півень на жердочці сидить, да все... все..., да купу таку наваляв, таку здорову. Рудч. Ск. І. 40.
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Вх. Зн. 42. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Сливник, -ка, м. Садъ изъ сливовыхъ деревьевъ. Зміев. у.
Соцький, -кого, м. Сотскій. Чуб. V. 973. Настановляють того мужика соцьким. Грин. II. 245.