Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Понагарбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и нагарбати, но во множествѣ. Понагарбували вони собі і грошей і всього, — буде і їм і дітям. Богодух. у.
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Грин. II. 290, 100. Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Грин. II. 271. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. Кіевск. у. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував... АД. II. 100.
Синятина, -ни, ж. Синякъ. Бє жінку — вона синятини тижнями носить. Кременч. у.
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє. Ном. № 7165.