Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати. Уман. IV. 46.
Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. Котл. Н. П. До Бога серцем жалосне волають. Гол. І. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб.
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Загаптува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Покрыть вышивкой (преимущественно золотомъ или серебромъ).
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Нетряний, -а, -е. Покрытый непроходимымъ лѣсомъ. Оце ж втікаймо, царю Наливаю, за нетряну тіснину. К. ЦН. 242.
Попадиця, -ці, ж. Та, которая попалась? Молодице моя, попадице моя, попади ти мені, — буде добре тобі. Чуб. IV. 517.
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе). Драг. 170.
Рапач, -ча, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії. Рк. Макс.