Гараздненько нар. Ум. отъ і. гаразд.
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Cм. иверь.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. 3) Школьникъ, бурсакъ. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. 5) Насѣкомое = бомок.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ.
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій.