Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набиток

Наби́ток, -тку, м. = набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБИТОК"
Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
На́встя́ж, навстяжи́, нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.
Письменство, -ва, с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила? Pauli.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.