Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набакир

Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАКИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАКИР"
Боднарь, -ря, м. и пр. = бондарь и пр. Шух. I. 249.
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Вивірити Cм. вивіряти.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Рацавий, -а, -е. = рапавий. Вх. Зн. 58.
Роспустник, -ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога. Чуб. III. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБАКИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.