Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Примножа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. примно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться, увеличиться.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком.