Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

м'якшати

М'якшати и мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає. Драг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКШАТИ"
Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Ном. № 14321. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у.
Збро́я, -ро́ї, ж. Оружіе. То старшая сестра коника виводить, а середульша зброю виносить. Макс. (1849), 7. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208.
Лагодити, -джу, -диш, гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. К. ЧР. 194. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі. Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був. Св. Л. 275.
Потрівати, -ва́ю, -єш, гл. = потривати.
Старовина, -ни, ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екатер. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. Cм. стариця 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова М'ЯКШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.