Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ....
Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Почали лагодитись, зарані виїхали. Парубки лагодяться у танець.
2) Починяться.
3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити.
Непомилешний, непомильний, -а, -е. Безошибочный.
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше.
2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.
Цибати, -баю, -єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати.