Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа. Ном. № 1614.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ. Вх. Зн. 20.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Половинчик, -ка, м. Самая маленькая бутылочка казенной водки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.