Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Cм. інклю́з.
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки.
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Господи, помилуй, або дай що! Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Крий, Господоньку!
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі.
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка.