Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Кайлак, -ка, м.
1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья.
2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный.
Куб, -ба, м.
1) Кубъ.
2) Выдолбленный изъ дерева кубокъ.
Підкувати Cм. підковувати.
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Притаилась, ніби б то нежива. Притаїлись біля ганку.
Терсувати, -сую, -єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый.