Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву.
Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани.
Когутій, -я, -є. = когутячий.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Ум. сонюжка.
Тевкало, -ла, об.
1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ.