Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурза

Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЗА"
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Лозівка, -ки, ж. пт. Sylvia palustris. Вх. Пч. II. 14.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247.
Налови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наловиться. Рибка сама не наловиться. Рудч. Ск. II. 8.
Неладно нар. Безпорядочно; нехорошо; некрасиво. Будь воно неладно! Ном. № 5136.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.