Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цирклювати

Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИРКЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИРКЛЮВАТИ"
Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Kolb. І. 66. Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо. Канев. у.
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Відси нар. = відсіль.
Дє́дьо, -дя, м. Отецъ. Ум. Дєдик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли. Гол. ІІІ. 378.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Мил. 141. Cм. наві́са.  
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИРКЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.