Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дупластий

Дупла́стий, -а, -е. = дуплинастий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛАСТИЙ"
Безцінний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Ліпчи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Липнуть. Ліпчиться тістечко, ліпчиться, не дається у руки вхватиться. Грин. III. 472.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЛАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.