Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола.
Заруча́ння, -ня, с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається».
Качан, -на, м.
1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів.
2) Кочерыжка капустная.
3) Початокъ кукурузы.
4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. Ум. качанчик. Були три синки, мов три качанчики.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш?
Утирка, -ки, ж. = відмастка 1.
