Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дупластий

Дупла́стий, -а, -е. = дуплинастий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛАСТИЙ"
Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Лебедяночка, -ки, ж. Ум. отъ лебе́дя. Там плавала лебедяночка з маленькими лебеденятками. Рк. Новц.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Скарбона, -ни, ж. = скарбівня 2. Кидали дари свої в скарбону заможні. Єв. Л. XXI. 1.
Ступити II, -плю́, -пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЛАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.