Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью. Желех.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську. Шевч. (О. 1861, X. 4).
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду. Єв. Мр. IX. 22.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.