Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды).
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Ільмаковий, -а, -е. Вязовый, берестовый.
Капосник, -ка, м. Пакостникъ.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.