Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Докори́ти Cм. докоряти.
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. Мет. 46. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! Лебедин. у. 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Прийма́к, -ка́, прийма́ка, -ки, м. 1) Пріемышъ. Приймачі (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. Ном. № 9408. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. Ум. Прийма́ченько. Грин. III. 383.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii. Браун. 23.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Тягловий, -а, -е. . тяглова робота Работа гужемъ. Херс. г.