Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Горійше, нар. Хуже, горше. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Ум. Ґу́ґолька.
Кугут, -та, м.
1) = півень. Наш кугут чорнокрилий.
2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами.
Напрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. напрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. 2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату. 8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Схибити, -блю, -биш, гл.
1) Уклониться въ сторону, пошатнуться.
2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Раз на вовна хука дав, удруге схибив.
3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід.
