Бульк! меж. Звукъ при паденіи въ воду. А жидівське військо в воду бульк!
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога.
Клейтух, -ха, м. Пыжъ.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Вона мене як схопить за шию обіруч.
Полька, -ки, ж.
1) Полька. Ой ти руський, а я полька.
2) Танецъ: полька.
3) Названіе коровы.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Іде Катря, шкандибає.