Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барнявий, -а, -е. = барнавий. Вх. Лем. 390.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Ле́ґінь, -ня, м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) Раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola. Вх. Пч. І. 16.  
Оброчник, -ка, м. Давшій обѣтъ сдѣлать что либо во искупленіе грѣха. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою... Хвалити Бога, задержались іще в нас монастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк з'оброкувати. К. ЦН. 220.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Ходовий, -а, -е. 1) Попутный (о вѣтрѣ). Мнж. 148. 2)ва́ ри́ба = ходовик. В Лимані (Дніпровому) риба ходова підходить туди з моря. Черк. у.