Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотовильце

Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. Ум. мотовилечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОВИЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОВИЛЬЦЕ"
Зобачити Cм. зобачати.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує. К. ЦН. 210.
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда. Котл. Н. П. 350.
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Угріва, -ви, ж. = угрівок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТОВИЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.