Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ.
Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала.
Ільнування, -ня, с. = льнування.
Клопотно нар. = клопітно.
Підпадати, -да́ю, -єш, сов. в. підпасти, -паду́, -де́ш, гл.
1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху.
2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає.
3) Только сов. в. — на. Походить, быть похожимъ. Прізвище підпада на щось з їжі.
4) — під. Подчиняться, подчиниться.
5) — під мислі. Нравиться, понравиться. Ой ти мені, вражий сину, під мисленьки не підпав.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2.
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.