Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ). (Залюбовск.).
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина. Кіевск. г.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот. Ном. № 13591.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.