Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти.
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ.