Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Дрижени́на, -ни, ж. = дриженець. Желех.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. І. ПЙО. І. 366. 2) Изъ. Вийшов з води. Єв. Мр. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35). 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати. Рудч. Ск. І. 120.
Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.
Ростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. ростерти, -зітру, -реш, гл. Растирать, растереть. Ном. № 12605. Масюк взяв колосок, ростер ного, дмухнув на долоню і показав Гадюкові великі зерна, блискучі як золото. Левиц. Пов. 194. Розотри ту ікру з перцем. Чуб. І. 72.
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.