Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1)кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной. Желех.
Облягти Cм. облягати.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Повсюдний, -а, -е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна. К. МБ. III. 243.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Поросхитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.