Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Ум. дібрівка, дібрівонька. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Шумить, гуде дібрівонька.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Обстанови городського життя.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Пообомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и обомліти, но о многихъ.
Спасівка, -ки, ж.
1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка.
2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани.