Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. І. 144.
Гра́мота, -ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта. Ив. 20.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Чирвовий, -а, -е. Червонный (о масти въ картахъ). КС. 1887. VI. 465.