Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моруха

Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. Cм. морюха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУХА"
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю! Вх. Лем. 393.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ. Браун. 6.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. ІІІ. 476. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. дя́дина, дя́диночка. Чуб. III. 429.
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся. Стор.
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Полюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить другъ друга. 2) Понравиться. Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.