Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. І. 47. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. І. 20. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у.
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Копнути Cм. копати.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ. Вх. Лем. 451.
Тринити, -ню, -ниш, гл. 1) Превращать въ труху. Шейк. 2) Сильно ѣсть. Шейк.
Хрестити, -щу, -стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. І. 97.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.