Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапельня, -ні, ж. Вапнярка.
Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Левиц. І. 162. Відсапнув трохи.
Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить. МВ. ІІ. 74.
Лаганок, -нка, м. Боченокъ изъ выдолбленнаго деревяннаго пня. Харьк.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Уг. 258.
Причепливий, -а, -е. Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).