Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый.
Лушня́, -ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Cм. лучня.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Патика, -ки, ж.
1) Палка.
2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти.
3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. .
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе).
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні.
Сливовий, -а, -е. Сливовый.
Тютюн, -ну, м. Табакъ, Nicotiana rustica L. Один шеляг на тютюн, другий — на табаку.
