Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!»
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Шелестить пожовкле листя по діброві. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Перепорожнювати, -нюю, -єш, сов. в. перепорожни́ти, -ню, -ниш, гл. Опрастывать, опростать, опорожнить. Чи порожня моя макітерка? — Ні, не порожня, та ось я зараз перепорожню.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Скляний, -а, -е. Стекляный. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. скляний бог. Cм. бог.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна.
