Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину.
Переміна, -ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. А всім козакам переміна стала. Ум. перемінка, переміночка. Моя дочко, моя й переміночко!
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл.
1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ.
2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Чуття, -тя, с. Чувство. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці.
